Депутат Держдуми Михайло Дегтярьов офіційно заявив про уживання терміна "Малоросія" в російській мові та закликає визначити офіційну позицію з можливості офіційного вживання назви "Малоросія" щодо України, про те він забув, що “Московити-” фальсифікуючи свою історію, вкрали слово "руський" у корінного народу Подніпров'я - коли їм знадобилося "велике минуле" для імперії.
Дискусія про історію, початку і назву України-Руси триває і продовжується. Одна теорія нам пояснює, що слова "край" і "країна" ("наш край" і також "у країні") остаточно дали нам назву Україна. Є й багато інших тлумачень. Але цікавим є той факт, і тут це треба підкреслити, що слово "rus" в латинській мові також значить "край" і "країна". Виглядає, що хоч Русь і Україна є дві окремі назви, вони мають те саме корінне значення.
В минулому, коли Україна називалась Русь, її громадяни називали себе русичами або русинами. У них був руський закон (Руська Правда) і руський Бористен (Дніпро), а громадянин був русин (ця назва збереглася серед українців Закарпаття аж до теперішніх часів). Територія Київської Руси, підчас її найбільшої могутности (IX-XIII ст.), охоплювала велику частину Східної Европи, включаючи землі Московії (колишня назва сучасної Росії). З народних переказів знаємо, що в минулому, населення Московії називалося москалями (також московитами). Тому є дуже дивовижно коли ми чуємо як теперішні громадяни Росії кажуть: "я русский", а тільки випадково кажуть: "я россиянин". Ми знаємо що може бути "русский" котел і "русский" осел. Але, особа? Громадянин Болгарії каже: "я болгарин", не "я болгарський", а мешканець Києва не каже: "я український", а каже що він "українець". То чому, питаємо, росіянин каже: "я русский"? Виходить, що одиноким поясненням на цей дивовижний "русский" вислів росіян є той факт, що Київська Русь володіла жителями Московії і вони були "русские люди" але не почували себе як громадяни Руси, а тільки функціонували як Київсько-Руська приналежність. І тому таким способом, вони не могли бути русинами а тільки були руськими ("русскими") підданцями. Тепер, цей мовний вираз є частиною російського лексикону.
Починаючи від часів московсько-російського царя Петра І (1713 р. він перейменував Московію на Росію), росіяни майже не згадують, навіть в історичному контексті, їхню колишню назву. Тепер вони вживають Русь і Росія так якби ці назви мали одне і те ж значення. Виходить, що вони таким способом хочуть підкреслити їхню Київсько-Руську приналежність (спадщину?) і виправдати їхні амбіції, присвоювання і претензії до України. А українці термінологію своєї історії не забувають. Наприклад, назву "Украинско-Русский словарь" пишуть "Українсько –Російський словник". Українці розуміють, що мова розвивається і вдосконалюється - тому тепер мешканців Росії називають росіянами, а не москалями.
Росіяни вже роками стараються переконати українців, що в минулому, слово москаль означало тільки вояк-солдат, навіть коли історичні перекази і документи цього погляду не підтримують. Для українців, назва москаль оригінально немала негативного значення. Але росіяни, чомусь, вважають це слово образливим, зокрема коли говорили про тих росіян котрі історично не брали участи в московсько-російській військовій службі на території України. А для тих українців, що знають і розуміють свою історію, "гості" з Московії чи Росії, військові чи цивільні, завжди були москалі, московити або росіяни, але "русскими" українці їх не називали.
Михайло Пилипчук
Джерело: svobodaslova.in.ua
Комментариев нет:
Отправить комментарий